Загальне
Літвінова Т.В., Янченко О.М.
Курахівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5
Дистанційний тиждень української писемності
Сучасне покоління, роки народження якого, певно, припали на роки остаточного й повного входження в життя суспільства Інтернету, не дарма назвали digitalnatives - цифрові аборигени. Відомий мудрець Конфуцій зазначав: "Людина, яка відчула вітер змін, має будувати не щит від вітру, а вітряк". На щастя чи на жаль, ми живемо у час перманентних змін. Тому реагувати на всі події маємо мобільно й конструктивно. Інтелект і творчість громадянина інформаційної доби - продукт створених ним інформаційних технологій та комунікативних форматів. За словами О.Глазової: "На наших очах homofaber(людина вміла) перетворюється на homoinformaticus (людину інформації)". І застосування інформаційно-комунікативних технологій в галузі освіти стало загальною необхідністю.
Як зазначає Н.Морзе, основними трендами використання ІКТ в освіті є:
1. Навчання "завжди, всюди та скрізь";
2. Створення та використання динамічних навчальних матеріалів;
3. Спільна робота в реальному часі.
У загальній системі заходів щодо підвищення якості знань учнів з української мови та літератури, прилучення їх до мистецтва слова, розвитку художнього сприйняття навколишнього світу, вирішення складних завдань національного виховання школярів велике значення має позакласна робота з предмету: організація факультативів, олімпіад, різних творчих конкурсів, вікторин, КВК, тематичних вечорів, літературних віталень, проектів тощо.
У навчальних закладах нового типу позакласна робота з рідної мови набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що більшість міст України, у яких розташовані гімназії, ліцеї, коледжі тощо, залишаються російськомовними, особливо в південних та східних регіонах. Тому в таких навчальних закладах українське слово звучить переважно на уроках. Наше ж завдання - перенести його у сферу активного спілкування, за межі класу і школи. На це орієнтує вчителя й концепція виховної роботи загальноосвітньої школи.
Одним із видів позакласної роботи є предметний тиждень.
Актуальність проведення предметних тижнів обумовлена тим, що вони дозволяють розглядати з різних боків одну проблему - проблему навчання і розвитку школярів, з широким використанням внутрішніх ресурсів активізації пізнавальної діяльності. Сутністю будь-якого предметного тижня є створення ефективної системи взаємодії учнів і вчителів, спрямованої на розвиток пізнавальних і творчих здібностей школярів і пропаганду престижу знань.
Предметний тиждень - це не тільки традиційний позаурочний захід, що має певні навчальні та виховні цілі, це багатоцільова єдність заходів, об'єднаних загальними завданнями, по можливості прозорими, видимими не тільки викладачам, а й учням, і підпорядкованих вирішенню цих завдань раціонально відбудованою системою конкурсів, ігор, олімпіад, тематичних клубів тощо.
Цілі предметного тижня:
- розвиток пізнавального інтересу;
- розвиток ключових і предметних компетентностей;
- переорієнтація сприйняття навчальних дисциплін;
- неформальне і неофіційне використання навчальних знань, навичок, умінь;
- формування цілісного погляду на світ і людину;
- розширення кругозору;
- формування вміння працювати з різними джерелами інформації;
- формування самостійності;
- неформальне спілкування викладачів і учнів.
Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій при проведенні позакласних заходів, на нашу думку, не тільки підсилює, а й вирішує їх освітній ефект. Адже дає можливість під час участі в позакласному заході змістовно спілкуватися та змагатися, сприяє розвитку у школярів інформаційної, комунікативної культури, предметних компетентностей, пізнавальної активності, творчості, підвищує інтерес до предмета, формує культуру мережевого спілкування, знайомить з новим.
Однією з яскравих форм організації позакласної роботи з використанням ІКТ є дистанційний предметний тиждень. Пропонуємо розглянути на прикладі Тижня української писемності , що відбувся в Курахівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.№5, створеного на платформі Moodle. Заходи предметного тижня спрямовані на підвищення внутрішньої мотивації школярів до вивчення української мови, розвиток критичного мислення, підтримку і розвиток творчих здібностей. Кожне завдання, запропоноване в рамках проекту, особистісно зорієнтоване, бо дозволяє учасникам - і школярам, і вчителям - висловити власну точку зору, запропонувати свій варіант рішення, проаналізувати власний досвід і знання з української мови тощо. Завдання дистанційного тижня формулюються у вигляді відкритого питання або відкритої проблеми, на які немає єдиної правильної відповіді, і це становить простір для творчості.
Пропонуємо декілька прикладів завдань дистанційного Тижня української писемності:
1. Привітання
Мета:- повторити та узагальнити знання учнів про мовленнєвий етикет, етичні мовленнєві формули, удосконалювати орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів;
- розвивати творчі здібності, мовленнєво-комунікативні вміння, аналітико-синтетичні розумові навички, збагачувати словниковий запас;
- виховувати толерантність, культуру мовлення.
Опрацюйте Додаток 1(де вміщено формули українського мовленнєвого етикету). У відповідній темі форуму представте себе та привітайте колег-учнів, використовуючи формули українського мовленнєвого етикету, побажайте їм успіху. Головне - будьте оригінальними!!!
2. Інтернет-акція на захист української мови.
Мета:
- виявити рівень сформованості умінь захищати власну позицію;
- розвивати вміння будувати власне висловлення; формувати культуру мережевого етикету,мовну культуру;
- виховувати шанобливе ставлення до оточуючих, любов до рідної мови.
Змінюється навколишній світ і ми, а разом з тим наші думки і світогляд. Змінилася й українська мова. Усім відомо, що будь-яка з живих мов майже вся складається з давніх і пізніх лексичних запозичень. Мови взаємодіють у часі і просторі. А оскільки вони змішуються і впливають одна на одну, то немає, і бути не може, жодного чистого, не змішаного мовного цілого. І очевидно ми є свідками розвитку української мови. Але чи збагачує її такий розвиток? А може це просто засмічення?
Багато пишуть про русифікацію мови. А разом з тим із кардинальними змінами суспільства до наших з вами власних словників непомітно і поступово закрадаються слова з інших мов. І кількість їх зростає з року в рік на цілий окремий словник. Звичайно, якщо є необхідність назвати нові предмети, процеси і поняття, такі запозичення частково виправдані. Та часто "перегинають палицю". І ми вже не висловлюємо шанування, а респектуємо, проводимо не відбір, а кастинг, на ринку продавець запевняє, що вибрана вами річ - то "чистий котон", засоби масової інформації і торгівельні агенти активно пропагують чуже слово "геловін", а напередодні чергових виборів нам наперебій пропонують результати сумнівних екзит-полів...
Не відомо, що в більшій мірі робить це можливим: чи то мода на іноземні слова і престиж англійської, чи демонстрація освіченості і неординарності, чи умови існування рідної української, або ж стереотипи сприйняття Заходу пересічним громадянином. Якою буде мова за 50 років? Чи житиме вона довго і щасливо або ж настане їй хепі-енд?
Отже, чи вважаєте Ви, що українська мова потребує захисту чи ні? Від чого? Відповідь розмістіть у відповідній темі форуму.
3. Міні-сага "Моя мова"
Мета:- удосконалити текстотворчі вміння та навички школярів;
- розвивати мислення, творчі здібності, вміння добирати засоби виразності, формувати українську ментальність; сприяти виробленню мовної майстерності;
- виховувати повагу до мови, почуття краси.
Усього 50 слів, і щоб був початок, середина і закінчення - це те, що називають міні-сагою. Непоганий обмежувач - щоб думка не розтікалася, фокусувалася на чомусь одному, і все ж був деякий простір для ліричних відступів і опрацювання деталей. Скільки вже? 40? Так, залишилося зовсім нічого... навіть немає часу подумати...або зітхнути...
Складіть сагу, результат своєї роботи покажіть у відповідній темі форуму.
Усі завдання створено на платформі Moodle, яка, на наш погляд, найкраще призначена для організації взаємодії викладача та учня, формування зворотніх зв'язків між ними та спілкування учасників між собою, бо містить широкий спектр засобів, за допомогою яких користувачі можуть, як представити свої знання, так і ділитися ними, обмінюватися враженнями. Саме Moodle дозволяє, на нашу думку, органічно поєднати всі тренди використання ІКТ в освіті.
Сама структура Тижня перетворює процес навчання в активну подорож, яку має здійснити кожен учасник. Беззаперечним позитивом є й те, що вона не обмежена часовими рамками, її можна здійснювати у час, зручний для учасника. Форум проекту стає простором для обговорення та забезпечення загального доступу до документів курсу, що у свій час мотивує учасників не тільки до поглиблення знань, а й до самоосвітньої діяльності. Також знайомство з роботами інших учасників спонукає до самовдосконалення, до здорової конкуренції. Під час проведення дистанційного тижня кожен учасник має змогу отримати консультацію педагога щодо того чи іншого завдання, що в свій час персоналізує навчання.
Не менш важливим є те, що робота на платформі Moodle - це співнавчання, в якому учитель і учні рівноправні суб'єкти процесу навчання. Адже учитель виконує роль не критика та оцінювача знань, а друга, порадника, помічника, компетентного консультанта, який володіє необхідними для цього знаннями і вміннями. Педагог спрямовує й залучає до діяльності, реалізуючи принцип гуманної педагогіки М.Монтессорі: "Допоможи мені зробити це самому".
Якість відповідей учасників предметного тижня на форумі різна, але головне, що учень прагне висловитися, шукає свої відповіді на поставлені питання, освоює дистанційні технології спілкування, вчиться взаємодіяти зі своїми однолітками і дорослими людьми за допомогою друкованого слова, розширює кругозір, опановує мережевий етикет, знайомиться з новими програмами, вчиться плідно працювати, використовуючи Інтернет.
Дистанційні предметні тижні з української мови мають практичне значення, оскільки сприяють оволодінню учнями мовою як засобом спілкування у повсякденному житті та навчальній діяльності, виховують повагу до рідної мови, підвищують інтерес до мови як явища культури та до самого предмету, сприяють розвитку творчих здібностей, розширюють кругозір, формують ключові і предметні компетентності.
Дистанційний предметний тиждень - одна з нових перспективних форм організації позакласної роботи з предмета, оскільки надає можливість через продуктивну діяльність з використанням телекомунікацій закріплювати знання, отримані на уроках, розвивати ключові та предметні компетентності учнів, реалізовувати творчий потенціал школярів і педагогів.
Отже, дистанційне навчання, безсумнівно, - запорука розвитку особистості, бо, щоб стати людиною ХХІ століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп'ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур. Адже ми готуємо учнів, щоб жити і працювати в сучасному суспільстві, яке постійно змінюється та потребує складного вибору. Знання заради знання - шлях у нікуди. Знання заради життя. Ця теза повинна стати домінуючою в ХХІ столітті.
Список використаних джерел
- Методичні діалоги - журнал для вчителів української мови та літератури. - №1-2, 2014
- Морзе Н. Тенденції використання ІКТ в освіті та програма Інтел "Навчання для майбутнього"// Режим доступу: htt://10.iteach.com.ua/journal-page/20
- Шерстова Е.В. Дистанционная предметная неделя как форма организации внекласной работы по русскому языку.// Интернет-журнал "Эйдос". - 2010. - 30 октября.
- Центр дистанционного образования "Эйдос"// Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2010/1030-05.htm.