Розділи

  • Загальне

    • Юдіна Н.В.

      Лауреат Премії Президента України для молодих вчених, к.е.н.

      Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

      Портал «Футуролог»

      МАРКЕТИНГОВІ НАСЛІДКИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

      В умовах всесвітнього гіперпришвидшення життя Планети процес формування конкурентоспроможного інтелектуального ресурсу України, до якого належить система дистанційної освіти, за оцінкою багатьох футурологів, надалі характеризуватиметься децентралізацією. Децентралізація [1] дистанційної освіти передбачатиме, що основні процеси розроблення, управління і подальшої комерціалізації дистанційних курсів покладатимуться безпосередньо на їх авторів. Зокрема, це вимагатиме від авторів самостійності у забезпеченні відповідності та адаптивності їх дистанційних курсів потребам цільової аудиторії курсів як за змістовною, так і технічною складовими, що й дозволятиме надалі налагодити процес комерціалізації цього інтелектуального ресурсу [5].

      Одним із інструментів комерціалізації є маркетинг, що потребуватиме від авторів курсів отримання додаткових знань з нього. Незважаючи на сьогоднішню небагаточисельність авторів-розробників дистанційних курсів в Україні, слід усвідомлювати світові масштаби явища неконтрольованої конкуренції на ринку e-learning. Тому окрім самовдосконалення вчених у напрямку інформаційно-комунікаційних технологій, маркетингова підтримка кожного дистанційного курсу сьогодні стає необхідною частиною ефективності його комерціалізації. Децентралізація дистанційної освіти, як перший етап накопичення критичної маси високоякісних e-learning ресурсів в Україні, таким чином, сприятиме нарощуванню інтелектуального ресурсу країни у цілому у вигляді генерації інноваційних міждисциплінарних знань на рівні кожного окремого вченого-розробника е-курсів.

      Однак всі ці набуті інноваційні знання - з маркетингу, програмування, web-дизайну, т.і. - не залишатимуться стабільно ефективними довго, і надалі потребуватимуть постійного оновлення. Такі вимоги пояснюються входженням людства у «режим із загостренням» [2], при якому прискорюються всі процеси, що стає причиною стрімкого морального старіння більшості інноваційних знань і вмінь. Практичний досвід впровадження авторських дистанційних курсів у навчальний процес НТУУ «КПІ», ІТ-стартап портал «Футуролог», а також результати проведених маркетингових досліджень дозволили виокремити низку маркетингових інструментів запобігання можливим негативним наслідкам «режиму із загостренням».

      По-перше, авторам-розробникам слід регулярно аналізувати звіти про результати маркетингових досліджень ринків e-learning, М-learning, а також моніторинги ринків ІТ-технологій. Зокрема, для комерціалізації дистанційних курсів на Україні ефективно скористатися досвідом західних країн, які для цього застосовують триступеневу модель виходу на ринок. Основні тенденції популярності методів просування ІТ-продуктів є стартовою аналогією при розробці стратегії просування дистанційних курсів. Наприклад, постачальники хостингових послуг для залучення нових клієнтів надають можливість протягом п’яти днів безкоштовно протестувати їх хостинг. Такий маркетинговий інструмент ґрунтується не тільки на технічній складовій, але й і на психологічному принципі взаємного обміну [3], який підвищує вірогідність замовлення. Зазначена тенденція підсилює важливість відкриття гостьового доступу до дистанційних курсів з метою їх подальшої комерціалізації.

      По-друге, важливо відслідковувати основні тенденції web-дизайну, дотримання яких на власних ресурсах дозволить суттєво спростити цільовій аудиторії процес користування ними. Дизайн сайтів у стилі «Metro», який поширився на сайтах із виходом Windows 8 та стрімким ростом ринку мобільних пристроїв, сформував тенденцію появи «великих кнопок» і інфографіки. Потенційна цільова аудиторія користувачів Інтернету вже встигли звикнути до таких кнопок і плоских «вікон» в дизайні. Їх присутність на сайті суттєво полегшує навігацію та відповідає сучасним тренд-стандартам у web-дизайні. Наприклад, перевірка власних сайтів дистанційних курсів через такі інструменти, як GTmetrix (рис.1), PageSpeed Insights (рис.2), дозволяє оцінити швидкість завантаження ресурсу, побачити, наскільки ресурс адаптований до мобільних і настільних комп’ютерних пристроїв, отримати конкретні і зрозумілі рекомендації, щодо оптимізації кожної конкретної сторінки. Аналіз сайту на сервісі just-ping.com перевіряє доступність ресурсу з різних країн. Це особливо корисно при виході на міжнародні ринки.

      Рис. 1. Приклад результатів аналізу адаптивності порталу дистанційних курсів за допомогою сервесу GTmetrix.

      Рис. 2. Приклад результатів аналізу адаптивності порталу дистанційних курсів за допомогою сервесу PageSpeed Insights.

      Однак слід обережно враховувати тенденцію актуалізації потреб цільової аудиторії до спрощення сайтів дистанційних курсів як на технічному, так і на змістовному рівні. Так, за результатами опитувань студентів, обсяг тексту у межах однієї веб-сторінки, наприклад, у елементі «Лекція» не повинен перевищувати 2000-3000 знаків [4] при загальній кількості веб-сторінок не більше 5-6. Спрощення дистанційних курсів на змістовному рівні вже перетворюється на засіб конкурентної боротьби на міжнародному ринку освітянських послуг [4]. І зрозуміло, це потенційно може спровокувати погіршення якості українських дистанційних курсів. З точки зору маркетингу, подібні процеси є прогнозованим етапом впровадження інновацій. За законом діалектики він дозволить серед чисельності пропозицій викристалізувати якісні наукомісткі ресурси, які одночасно користуватимуться попитом у споживачів.

      По-третє, дистанційна освіта, що характерна для «постсоціального суспільства» [6], потребує більшої персоналізації і соціалізації як автора-розробника, так і його дистанційних курсів. Ефективною складовою цього процесу є створення персонального веб-порталу, як, наприклад, Портал «Футуролог». Одна з його цілей полягає у докладному знайомстві потенційної цільової аудиторії з автором дистанційних курсів і його досвідом. Персоналізація дистанційних курсів за допомогою досягнення високого показника обізнаності цільової аудиторії про автора дистанційних курсів, з точки зору маркетингу, формуватиме попит на його продукти – авторські дистанційні курси. Це сприятиме їх комерціалізації. Соціалізація передбачає широку присутність інформації про дистанційні курси конкретного автора в соціальних мережах та іншому інформаційному просторі потенційних споживачів.

      Етап комерціалізації дистанційних курсів, враховуючи футурологічну тенденцію децентралізації дистанційної освіти у цілому, є досить тривалим, а тому для свого прискорення потребує як періодичних маркетингових досліджень ринкової і технологічної складових, так і змістовно-навантаженого рекламно-інформаційного забезпечення.

      Список використаних джерел

      1. Децентралізація . - http://uk.wikipedia.org/wiki/Децентралізація.
      2. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. - СПб., 2002. - с. 38 – 39.
      3. Чалдини Р. Психология влияния. — СПб.: Питер, 2006. — 288 с.
      4. Юдіна Н.В. Футурологія бренд-менеджменту дистанційних курсів / Н.В. Юдіна / Науковий вісник – Одеський національний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки : економіка, політологія, історія. – 2013. - №22 (201). – 195 с. – Мови укр.., рос. - с. 119-128
      5. Юдіна Н.В. Дистанційне навчання: морока чи допомога викладачеві? / "Київський політехнік". – 2012. - №10, від 19/03/2012. – Режим доступу : http://assol.at.ua/publ/distancijne_navchannja_moroka_chi_dopomoga_vikladachevi/1-1-0-30.
      6. Ефимчук И.В. Глобалистика и футурология. Социальная организация - прошлое без будущего? (Наивные вопросы дилетанта)// Общественные науки и современность. - 2005. - № 3. - С.144-153.