Розділи

  • Загальне

    • УДК   159.98:37

       

      Лотоцька Ю.М.

      інститут психології імені Г.С.Костюка, Лабораторія Нових інформаційних технологій навчання

      Обмеження і можливості реалізації психологічних курсів підвищення якості життя дорослих, реалізовано на платформі MOODLE (ver 1.9 )

      В результаті масштабового наукового дослідження теми успішності та невдач (Lototska 2008-2013), життєвих виборів дорослих та їх наслідків ми створили програму розвитку для дорослих “Успіх”. Після двох років експериментальної роботи ми перенесли заняття програми у дистанційний формат. Програма Дистанційного курсу розвитку УСПІХ (далі ДКРУ)  побудована на проектно-технологічній парадигмі, реалізована на платформі MOODLE (ver 1.9) з програмними доробками модулів та адаптацією під задачі. ДКРУ складається з 10-ти модулів та тестового блоку, використано такі навчальні модулі: відеолекції, інтерактивні онлайн-тренажери, чат, спільні класні кімнати, де виконуються певні проекти. ДКРУ має групу підтримки та спілкування у Фейсбуці https://www.facebook.com/groups/181953808508038 .

      На сьогодняшній день ми маємо 4-ту хвилю набору. Географія проекту складає 9 країн, більше 400 учасників.  В середньому закінчити курс можливо за 10-12 місяців, але є учасники, що завершували за 5 місяців або 24.

      Курс надав можливість великій кількості зацікавлених в розвитку осіб долучитися до власного інтелектуального розвитку, до отримання якісної психологічної освіти – це велика перевага дистанційного формату, нам вдалося створити віртуальне освітнє середовище, яке має високий процент результативності, та підвищує психологічну якість життя дорослих. Але є і обмеження, які ми визначили за 3 роки його існування:

      -  складність широкого спілкування в самому ДКРУ. Ми створили додаткову групу підтримки в ФБ и блог-пітримку;

      -  психологічні аспекти ДКРУ стали причиною заглиблення частини учасників в рефлексивні та трансформаційні процеси, що стало причиною запиту на більший об’єм роботи індивідуальної, психологічної, що було неможливо в платформі, ми реалізовували це в СКАЙПІ, та зробили групи самопідтримки. Але учасники реалізовували дану активність не в курсі, а в групі ФБ;

      -  оцінка виконання самостійних робіт. Частина завдань, яка легко оцифровується, та можлива в обробці автоматично – не викликала труднощів, але є частина проективних методик, які не можуть бути запрограмовані для автоматичної обробки. Поки що цю роботи виконує тьютор.

      % заявлених учасників, які завершили курс. Ця складність стала  однією з наших маленьких перемог: ми підвищили % з 15 до 40. За статистикою, зі 100% починаючих дистанційне навчання до успішного його закінчення доходять не більше 15%, нам вдалося підвищити дані цифри до 40% в нашому курсі. 

      Отже, ми можемо стверждувати що засобами відкритих навчальних платформ на кшталт MOODLE можливе вирішення навіть таких складних та багатовимірних завдань, як програма розвитку для дорослих, а обмеження є стимулом для подальшої роботи, оскільки світ рухається в бік розвитку віртуального товариства, головними словами сучасності стали глобалізація, медіалізація, НАД – ЧЕРЕЗ та ШВИДКО. Є прибічники «віртуалізації» суспільства, є опоненти, але безперечними є зміни, які відбуваються в комунікаціях, освіті, суспільстві. Віртуалізація суспільства вимагає і створення нових форматів навчання, додаткової освіти для дорослих, а дистанційні форми навчання мають певні обмеження.

      За статистикою, найбільш важливими для ефективності дистанційних курсів є поєднання таких  п'яти факторів:  інтерактивність, ейдетика, гнучкість у використанні, надання допомоги, доступність.

      1. Інтерактивність. Зробити  учасника більш активним, це змушує його прагнути досягти максимального результату. Інтерактивність допомагає також викладачам включити в курс більш складні матеріали. Інтерактивність можна поєднувати з імітуванням в процесі навчання того середовища, з яким повинні познайомитися учні. Ми повністю підтримуємо даний пункт. У нашому досліджені виявлено його важливість.
      2. Ейдетика, або Запам'ятовуваність. Для цього потрібен зв’язок з повсякденним використанням, з чим ми цілком погоджуємося.  Вважається, що важливо знизити процент повторів, які, начебто,  знижують ефективність електронного навчання. Ми ж навпаки відкрили необхідність “психологічних містків” між темами, в одній темі, та якісні повтори, як необхідна умова засвоєння теми. Нами, також,  визначено, аби краще запам'ятати матеріал, він повинен бути емоційно цінним, важливим та з якісно структурованою логічною схемою подання інформації.  Цей пункт є і обмеженням, так як у сучасному інфопросторі важко “зробити” справді диференційовану інформацію, тому ми використали можливості лінкувати між собою важливі акценти у різних модулях.
      3. Гнучкість у використанні курсів. В системі повинна бути передбачена можливість навчання осіб з різним рівнем підготовки та різними можливостями. Тут ми тільки виокремимо необхідність робити різні “мотиваційні потоки”, тому що і психологічна готовність до учіннєвої діяльності є різною. Нами описано п’ять рівнів готовності, які вимагають різних мотиваційних впливів. Необхідно, щоб учні могли легко рухатися по учбовому курсу, стежити за своїм переміщенням, а також могли повернутися на ту позицію, де знаходилися при попередньому сеансі звернення до навчального курсу. Зміст курсу рідко залишається незмінним, тому засіб навчання повинен дозволяти змінювати навчальний контент. Можливість таких змін необхідно закласти в засіб навчання на самому початку.  Ми стикнулися зі складнощами у автоматизації опцій вибору з наших 10-ти модулів, поки що цю функцію виконує тьютор.
      4. Надання допомоги. Оскільки електронне навчання відбувається звичайно не в групі, важливо, щоб система навчання надавала учасникам допомогу. Ми емпірично з’ясували, що дорослим потрібні інструкції з:
      • проходження курсу,
      • засоби навігації по курсу,
      • підказки для виконання завдань,
      • посилання для отримання визначень,
      • підтримка при виникненні технічних питань і т.і.
      • кнопка виклику допомоги має бути доступна з будь-якого слайду курсу.

      Бажано, аби ці інструкції були доступні в будь-якому місці сайту, та були інтуітивно зрозумілими.

      Все це допоможе учням зосередитися на навчанні, а не відволікатися на прикрі перешкоди. Корисно також передбачити розділ для поширених питань, а також глосарій термінів, які можуть бути незнайомими. Це є цінним довідковим ресурсом навіть після завершення навчання. Для реалізації даного пункту  ми зробили віртуальні спільноти у Фейсбуці http://www.facebook.com/groups/181953808508038, психологічний блог-підтримку http://pocherk10.livejournal.com, відеоблог http://www.youtube.com/user/YunonaIllina, якими активно користуються наші учасники. MOODLE дозволяє робити віртуальне спілкування учасників, але є певні звички і зв’язки з соцмережами, і ми не змогли, на сьогодні, повністю перенести спілкування в ДКРУ. Але це є і можливістю залучення нових інтересантів нашої програми.

      1. Доступність. Через завантаженість сучасним дорослим часто існує складність виділити час для навчання. 24 годинна робота курсу та можливість запису курсу на диск є варіантом .

      Ці критерії є важливими, з нашими допвненнями вони дають можливість зменшити втрати кількості учасників.

      Але ми побачили необхідність додати акцент на психолого-соціальні чинники, що є найбільш впливовими у дистанційних курсах розвитку:

      1. Людина-легенда. Особистісний фактор – курс імені... (вплив особистості ведучого/групи тьюторів, через таке: професійність, гнучкість зміни стратегії поведінки ведучого та вибір інструментарію впливу. Також  емоційний вплив, що створює мотиваційне середовище для бажаних змін, так звана «харизма», та особистісний приклад –  тренер як взірець для копіювання певних моделей поведінки). Методологія створення такої буде детально описана нами у наступних статтях.
      2. Конструктивна спільнота. Віртуальна групова динаміка, вплив групи (синергія, розвиток рефлективності, розширення картини світу та власного досвіду через спостерігання, активний обмін досвідом, спеціально скеровані комунікації, людські стосунки). У дистанційному форматі даний чинник забезпечується складніше, ніж у реальних учбових курсах, і потребує усвідомленого впливу, але, за результатами опитування, саме наявність конструктивної соціальної спільноти є перешкодою покинути курс для кожного 5 учасника.
      3. Зворотній зв'язок (вагомий емоційний вплив, високий рівень емоційної реакції, індивідуальний та своєчасний підхід «людина-людина»). Індивідуалізація зворотного зв’язку є найбільш складним чинником для реалізації у курсах, де є багато учасників. Ми вирішували дану складність через побудову психологічних пірамід спілкування – інтервізійні групи проекту, де учасники, які пройшли більшу частину курсу є наставниками для наступної хвилі.
      4. Проект результату навчаня. Важливо заохотити учасника створити власний проект результату, такий собі “індивідуальний план розвитку” засобом дистанційного курсу. Та робити заміри протягом курсу. Хвилі нашого проекту, що користувалия “Щоденником проекту та самоспостереження”  були більш результативними та ефективними у навчанні, проти хвиль без подібної активності (40% проти 20% учасників).

      Отже ми виділили психолого-педагогічні принципи створення мотиваційного середовища у курсах розвитку зі збереженням інтерактивності, мотиваційного впливу і суб’єкт-суб’єктної взаємодії.

      Для демонстрації наведемо фрагмент одного модуля курсу “Успіх”. Завданнями даного етапу були саморефлексія  та постановки задачі для самостійного розвитку в навчальній програмі „Успіх”. Першим кроком цього заняття стало роз’яснення та емоційне прийняття моделі мотиваційно-ціннісних  чинників та цільової вибірки переконань, які ведуть до успіху в обраному виді діяльності, з одного боку, та  переліку  самообмежень, які перешкоджають успіху,  з іншого.  Групі було запропоновано ознайомитися з багатофакторною моделлю життєвих виборів “Теорія 10-ти виборів” Ю.Лотоцької, що приводять до успіху/неуспіху з детальним поясненням кожного параметру. Під час ознайомлення з  моделлю увагу групи привернули до  важливості та  цінності саморозвитку, вагу інтелекту в даних процесах.  Для того, щоб група учасників могла переконатися в ефективності методів зміни патернів поведінки, тьютор на прикладах видатних людей показав, що при виконанні  належних вправ зміни особистісного  профілю, власної моделі життєвих виборів обов’язково відбуваються, точність виборів підвищується. Отже, учасники змогли «приміряти» на себе моделі успішних людей та бути більш вмотивованими виконувати відповідні вправи в тренінгу. Заміри рівня інтересу до мотиваційно–ціннісної моделі проводились у формі анкетування до і після блоку про мотиваційні фактори. Було визначене зростання зацікавленості з 50%(у середьому) до  80%, та загострення уваги на нових аспектах теми.

      Після лекційного блоку (текст та відеолекція) групі  були надані дві діагностичні вправи у формі самопрезентації з рамкою питань, аналіз відповідей на які проводився за схемою  визначення  мотиваційних характеристик, стереотипного мислення  та самообмежень, які потрібно виконати у форматі спілкування у вебкімнаті проекту. Для того, щоб під час самопрезентації учасники були більш відкритими та вільними від соціально очікуваних відповідей, ведучим була підкреслена цінність розкриття особистих уподобань та інтересів через приклад своєї відкритої поведінки та з допомогою логічних доводів (таких як, зокрема,  практичне використання правдивих відповідей для аналізу та змін; цінність пізнання себе для самоаналізу; цінність прийняття себе та своєї поведінки).  Учасникам був наданий час для підготовки, після чого кожен мав виступити перед групою зі своєю історією.

      Для того, щоб поведінка групи була підтримуючою, ведучий перед виступами дав  завдання,  як саме слухати та аналізувати виступ того, хто презентує. Під час лекційного блоку були також використані техніки, які об’єднують групу: модель особливості групи  (як приклад – «ви, тобто ті люди, для  яких важливий саморозвиток…», «ви як група маєте такі особливості ..»), модель прийняття своєї поведінки, навіть якщо вона  негативно оцінюється у соціумі (як приклад – «мало хто визнає, що..», «тільки хоробрі можуть сказати про себе, що…). 

      Під час виступу першого учасника ведучий заохочував його до більшої відвертості та давав емоційну підтримку. Так група могла побачити, що бути відкритим  безпечно, і наступні виступаючі  дозволяли собі бути більш відвертими. Для визначення мотиваційно–ціннісних характеристик для кожного учасника використовувалась оціночна таблиця з  такими критеріями:

      Після виступу кожний учасник публічно отримав характеристику від тьютора та учасників за своїм профілем. Для того,  щоб збільшити прийняття, зробити процес більш комфортним для учасників та зняти внутрішній протест, ведучий займає позицію співчуття. Ведучий через приклади створює чітке переконання у групи, що такий  профіль є набутим, а не вродженим.

      Так в учасників формується  рефлексивна позиція спостерігача, дослідника  своєї поведінки, що є першим кроком до позиції автора власного життя. Після цих вправ у групі відбувається емоційний підйом, учасники діляться своїми враженнями один з одним,  відчувають себе більш енергійними. Збільшилася також кількість дописів у спільнотах проекту. В такому психологічному стані їм набагато легше виконувати вправи в наступних блоках, які потребують високого рівня мотивації та уваги. Домашні завдання буди виконані 80% групи. 

      Також нас зацікавило, яким чином можна перенести робочі стратегії впливу на дорослих з реальних успішних тренінгів, наводимо результати такого порівняння:

      «Мотиваційні фактори впливу у дистанційних курсах розвитку»

      1. Гнучкість, зміна стратегії.

      - Реалізація в тренінговому форматі (ТФ) (людина – людина - спільнота): Тренер змінює емоційний стиль ведення групи, час проведення, вибір інструментарію для досягнення мети заняття – залежно від стану групи або особи.

      - Дистанційна реалізація (ДФ) (людина - комп’ютер – віртуальна спільнота) (ДФ): Потоки курсу. Створено модель «Типологія учасника».  Є 5 типів з різним рівнем готовності до змін, навчання, швидкістю психічних процесів та відповідальністю. Технології адаптовані для кожного типу. Поки що процес не автоматизовано. Виконується тьютором.

      2. Емоційний рівень.

      - ТФ: Тренер керовано змінює емоційний фон, підвищуючи/ знижуючи емоційні тони. Вага «живого» спілкування, своєчасні підтримки: погляд, посмішка, тощо.

      - ДФ: В ДКР «Успіх» є  форум та чат-кімната, вебинари, де учасники звітують про свій прогрес. Створено віртуальні спільноти та блоги-підтримки, з постійно оновлюючимися інформаційними статтями, відео. Є опція «Рівень героя» та “стіна успіху” (загально доступна кімната, де видно результати виконання завдань кожним учасником потоку, що зробило курс яскравішим, покращує емоційний тон учасників, збільшує залученість та мотивацію.

      3. Особистість як взірець.

      - ТФ: Людина потребує моделей для копіювання – так відбувається розвиток. За даними дослідників, близько 50% компетенцій учасники тренінгів копіюють, «знімають» з особистості тренера.

      - ДФ: Блоги, відеоблоги, “стіна успіху”, з даними учасників різних хвиль навчання, віртуальні спільноти. Зібрано базу еталонів з  прикладами, елементами, які можна копіювати, якими можна захоплюватись. Планується створити ігру «Порівняльний калькулятор успіху», де можна заміряти на скільки % я відповідаю своєму кумирові. На своїй сторінці замовити опцію: вислови улюблених героїв. Важливим також є яскравий та змінюваний інтерфейс курсу, з психологічно вивіреними: флеш, кольорами, розташуванням блоків, змінами (новини, вебінари, звіти).

      4. Харизма – яскравість, захоплення.

      - ТФ: Мотиваційний вплив особистості: захоплення іншими  стимулює до активної діяльності. При скерованості-векторі, заданому темою, активація приводить до розвитку певних компетенцій.

      - ДФ: так, як і у позиції 3.

      5. Групова підтримка: синергія руху.

      - ТФ: Спільний емоційний фон, мотиваційний імпульс, обмін досвідом мають великий трансформаційний потенціал. Люди порівнюють себе один з іншим, в рефлексивному середовищі повинні осмислювати власну поведінку з інших, незвичних раніше сторін, що розвиває саморефлексію.

      - ДФ: Психологічні піраміди, інтервізійні групи, В ДКР Успіх ми запланували міні групи (2-3-5 осіб)  за «завданнями», люди будуть мінятися ролями «наставник»-«протеже» для виконання певних задач, будуть створені спільноти по темам моделі життєвих виборів (професія, фінанси, стосунки, тощо) у форумах, тематичні чат-кімнати та вебинари. У віртуальних спільнотах спілкуються люди з різних хвиль, обмінюються досвідом т.і. На завершенні курсу проводиться «круглий стіл» з учасниками, який записується на відео, та звіти учасників є додатковим мотиваційним фактором, для тих, хто вчиться.

      6. Зворотній зв'язок (ЗЗ).

      - ТФ: Тренер обирає підходящу для кожного форму подання, деталізацію, час та психологічний супровід зворотного зв’язку, тобто ЗЗ э індивідуалізованим.

      - ДФ: Тьютор має авторську схему «П’ять Пі» подання зворотного зв’язку, яка компенсує людський фактор: щоденно, щотижнево, щомісяця, особистий привід, прогрес). Кожний ЗЗ подається за загальновідомою схемою «Сендвіч».  Психологічні піраміди.

      7. Структура подання інформації.

      - ТФ: Принцип «кільця Веблера» посилює  мотиваційній аспект через простоту, логічність, наявність прикладів та зв’язків-містків між заняттями курсу. [3]

      - ДФ: Мотивуючі аспекти даного питання легко переносяться в дистанційний формат, але потребують додаткових інформаційних «виходів». Структура платформи MOODLE ідеально підходить для реалізації програм розвитку з високими вимогами.

       Висновки і перспективи. Головним аспектом, який нам вдалося зберегти є інтерактивність. Зміна  форм обміну інформацією між учасниками та ведучим у тренінговому форматі має  найвищу ступінь через швидкість та зручність обміну інформацією для досягнення мети заняття. У тренінговому форматі ми маємо множинну, або діалогову взаємодію, коли інформація пов’язана з множиною попередніх повідомлень та відносинами між ними (1:m). У дистанційному ж форматі ми природньо виходимо на лінійний тип взаємодії (1:), коли відсутній зв'язок з попередніми повідомленнями, що власне не є інтерактивністю. Або на реактивну взаємодію (1:1), коли кожне повідомлення, обмін взаємодіями пов’язано лише з однію  попередньою інтеракцією  без врахування інших зв’язків. Як ми бачимо з мотиваційних факторів впливу,  саме для виходу в площину інтерактивності – у множинну, діалогову взаємодію нам доведеться зробити більше всього трансформаційних дій з контентом та методом подання нашого курсу. Також, емпірично виокремлені чинники створення мотиваційного спередовища допомогли нам значно підвищити % осіб, які закінчили річний курс УСПІХ, а частина учасників  ( 15%) просто продовжили курс на 15-18 місяців, замість 12.

       Дана розвідка ґрунтується на даних експериментального проекту лабораторії Нових інформаційних технологій навчання Дистанційний Курс Розвитку «Успіх», автор-розробник Юнона Лотоцька (Ільіна). Найголовнішим моментом у трансформації розвивальних методик  в дистанційний формат є збереження мотиваційного аспекту та принципу інтерактивності. Запропоновані засоби є надійними, показали свою результативність. Платформа MOODLE, на якій ми побудували наш курс, на наш погляд,  найкраще підходить для реалізації програм психологічного розвитку дорослих, через те, що має в собі достатньо розроблених інструментів, враховує потреби ефективності та результативності, постійно оновлюється.

      Список використаних джерел

      1. Адлер А. Понять природу человека./А.Адлер. — СПб.: Гуманитарное агентство “Академический проект”, 1997. — 256 с. - ISBN   5-7331-0107-5.
        3. Ільіна Ю.М. СМД-тренінг по трансформації ментальних (розумових) моделей дорослих.  Методичний посібник для проведення тренінгу «Управління змінами». – К.: ЦТІ,  2007. – 80 с. - ISBN 978-966-8163-13-5.
      2. Ільіна Ю.М. Успішні люди змінюються самі. // День. – 2010. - № 103. – С. 6
      3. Ільіна Ю.М. Методика дослідження  життєвого сценарію «Успіх»/Ю.М. Ільіна// збірник «Актуальні проблеми психології» Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. - т. 3. – К., 2010 (в друці).
      4. Ільіна Ю.М. Інформатизація освіти: дистанційне розвиваюче середовище. Суб’єкт - суб’єктна взаємодія./ Ю.М. Ільіна// Традиція і культура. Феномен діалогу: традиція і сучасність: ІХ Міжнародна  наукова конференція, 19-20 листопада 2010 р.: тези доп./ Київ, 2010. – ч. 4,  - С. 33-34.
      5. Лотоцька ( Ю.М. «Чинники впливу віртуального середовища на розвиток інтелектуальних компетенцій особистості» //[Електронний ресурс]// Тези доповідей Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми» (Психологія нового тисячоліття” // режим доступу до журналу: http://www.psy-science.com.ua/Konferenciya_2012_05_28.htm