Загальне
Білятинська І.М.
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАННЯМ MOODLE
Розглянуто проблеми забезпечення міжособистісної взаємодії в процесі дистанційного навчання з використанням системи управління навчанням Moodle. Розглянуто основні проблеми та шляхи їх вирішення.
Можливості системи управління навчанням Moodle дозволяють сучасному педагогу якісно організувати процес дистанційного здобування знань. Ми вже оцінили широкий спектр можливостей даної системи, що дозволяють нам розміщувати основні теоретичні відомості, лекційний матеріал, завдання для слухачів курсів, створювати та проводити тестування, приймати відповіді, контролювати вчасність виконання завдань, тощо. Ми з гордістю дивимося на власні вдало скомпоновані курси, оновлюємо їх, додаємо завдання, перевіряємо їх виконання, проводимо контроль. Та чи нічого ми не пропускаємо?
На наш погляд, дуже часто, під час організації дистанційних курсів ми допускаємо серйозну помилку, не продумавши належним чином шляхи реалізації міжособистісної взаємодії між сторонами.
У системі Moodle забезпечення спілкування між суб’єктами навчального процесу здійснюється за допомогою обміну повідомленнями, можливостями коментувати виконані завдання, публікації новин, тощо. Проте, нажаль, не всі вони використовуються повною мірою, а якщо і використовуються, то лише для надсилання інформативних повідомлень. А якщо і використовуються, то не завжди таке використання є грамотним.
В західній педагогіці виділяють такі форми взаємодії: студент-контент, студент—викладач, студент-студент та студент-інтерфейс [1. с.27]. Кожна з яких, для ефективної реалізації, потребує застосування власних організаційних форм роботи.
Відмінності форм роботи, на думку В.А. Сластьоніна [2] полягає у кількості тих, хто навчаються, співвідношенням колективних та індивідуальних форм організації їх діяльності, ступені самостійності студентів, особливостями керівництва процесу здобуття знань з боку педагога. При виборі форм організації роботи тих, хто навчається дистанційно, значною мірою, впливають можливості інформаційних технологій, які здійснюють підтримку курсів.
Ми розділяємо думку, відомих в Україні, дослідників питання організації дистанційного навчання Бихова В. Ю. та Молодих Г. С. [1], що формам взаємодії «студент-контент» та «студент—викладач» повинні відповідати індивідуальні організаційні форми роботи, формі взаємодії «студент-студент» – групові, а формі взаємодії «студент-інтерфейс» – фронтальні.
Налагодження спілкування між викладачем та слухачем курсу забезпечує психологічний комфорт останнього в процесі здобування знань, що позитивно впливає на якість засвоєння інформації. Наявність же комунікативних бар’єрів, які можуть бути соціального або психологічного характеру, навпаки, стає причиною неадекватного сприймання навчального матеріалу, небажання працювати та неохоче виконання поставлених завдань. На думку Крамаренко Т.В. [3] можуть виникнути наступні бар’єри спілкування:
- семантичний бар'єр пов'язаний із вживанням різних значень того самого поняття учасниками процесу спілкування;
- стилістичний бар'єр виникає при невідповідності стилів мовлення комунікатора і реципієнта;
- логічний бар'єр з'являється тоді, коли логіка міркування, запропонована комунікатором, дуже складна.
Ми вважаємо доцільним виділити організаційний бар’єр, який виник в результаті недостатньої роботи тьютора над налагодженням спілкування зі слухачем курсу, або в результаті неправильної організації курсу.
Ще одним важливим питанням під час організації дистанційної освіти є забезпечення міжособистісної взаємодії між тим, хто здобуває знання на одному курсі. Повинна бути передбачена можливість обміну інформацією не тільки між викладачем та студентом, а й між самими студентами, адже це необхідна умова якісного засвоєння навчального матеріалу. Студенти, які навчаються за допомогою дистанційного курсу не повинні бути ізольованими один від одного, мати можливість спілкуватися, обмінюватися повідомленнями, брати участь в колективних обговореннях, спільно виконувати завдання. Якісно огранований курс повинен організовувати атмосферу взаємодії.
Виявляється, налагодження міжособистісних відносин між учасниками процесу здобуття знань дистанційно описується значною кількістю теорій, які містять інформацію про те, як організувати процес спілкування, щоб стосунки між суб’єктами навчального процесу склалися доброзичливі, що, безперечно, позитивно впливатиме на процес здобування знань.
На наш погляд, досить вдало налагодження міжособистісних відносин між учасниками процесу здобуття знань дистанційно описується теорією Borje Holmberg, що виникла та вдало застосовується на Заході [1. с.27].
Borje Holmberg описується такими основними положеннями:
1. Ядро навчання — це взаємодія між сторонами, яка навчає та яка навчається; стимульована взаємодія через представлення тематичного матеріалу в запропонованих курсах може прийняти на себе частину взаємодії, що змусить студентів розглянути різноманітні погляди, пропозиції та рішення, а також взаємодіяти з курсом.
2. Емоційне включення в навчання та почуття особистісних відносин між викладачем та тим, хто навчається, скоріше всього, принесе задоволення під час навчання.
3. Задоволення в навчанні підтримує мотивацію студентів.
4. Участь у прийнятті рішень в навчанні сприятлива для мотивації студента.
5. Стійка мотивація студента сприяє навчанню.
6. Дружній, особистий тон та легкий доступ до можливості зробити свій вклад у тему, що вивчається, для отримання навчального задоволення, підтримує мотивацію студента та сприяє навчанню на запропонованих курсах.
7. Ефективність викладання підтверджується навченістю студента тому, що викладалося.
Керуючись основними положеннями даної теорії, можливо забезпечити зростання ефективності застосування стандартних засобів спілкування системи Moodle та покращити стан міжособистісної взаємодії.
Нажаль, сучасний організатор дистанційного курсу не має достатньої кількості методичної інформації з питання налагодження міжособистісних відносин в процесі створення дистанційних курсів, проте, якщо підходити до цього питання відповідально, творчо, не забувати про важливість спілкування, обміну інформацією зі своїми слухачами, отримувати зворотній зв'язок, застосовувати допоміжні технології, а система управління навчанням Moodle дозволяє це робити, то процес навчання буде набагато ефективнішим.
Список використаних джерел
- Бихов В. Ю., Молодих Г. С. Практика використання дистанційного навчання в післядипломній освіті // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – №4. – С. 27–29.
- Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогичес– ких учебньїх заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. 4–е изд. — М.: Школьная Пресса, 2002. — 512 с.
- Крамаренко Т.В. Психолого-педагогічні особливості процесу спілкування у мережі on-line : [Електронний ресурс]. – http://www.rusnauka.com/3._KAND_2007/Psihologia/18083.doc.htm