Розділи

  • Загальне

    • Березенська С.М.

      Харківський торговельно-економічний інститут

      Київського національного торговельно-економічного університету

      ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ТА ЕЛЕМЕНТІВ LMS MOODLE

      ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

      В ДИСТАНЦІЙНОМУ КУРСІ

      При дистанційному навчанні домінуючою формою роботи з навчальними матеріалами є самостійна робота. Як і будь-яка інша форма навчально-пізнавальної активності студентів, вона перш за все полягає у співпраці з інформацією. В зв’язку з цим питання цілеспрямованої організації навчальної інформації як сфери діяльності набувають особливої гостроти і актуальності [1].

      Більша ж частина дистанційних курсів, які з’явилися в мережі Інтернет за останні роки, є зліпком традиційної системи освіти, коли студентам пропонується теоретичний матеріал у вигляді сторінок тексту та on-line тестування за цим матеріалом. При цьому досить традиційним є розміщення інформаційних матеріалів курсу у вигляді файлів у форматах *.pdf та *.doc, що суперечить як вимогам до забезпечення процесу дистанційного навчання, так і вимогам до педагогічного дизайну взагалі. Зокрема, порушується дидактичний принцип систематичності та послідовності в навчанні через неможливість організувати чітку тематичну послідовність вивчення теоретичного матеріалу. Крім того існують і інші проблеми:

      • труднощі в організації діалогу та зворотного зв’язку між студентом і викладачем;
      • жорстка лінійність у поданні матеріалу, відсутність логічних зв’язків (переходів) між окремими навчальними елементами;
      • обмеження доступу до матеріалів курсу з мобільних пристроїв та потреба у зовнішніх додатках для роботи з ними тощо.

      Тож на сьогодні існує необхідність розробки дидактичного забезпечення дистанційного навчання – створення електронних курсів, підручників, навчальних посібників, інформаційного забезпечення системи навчання, розробки педагогічних технологій, тобто методів і форм навчання, а також підготовки педагогів-координаторів або тьюторів.

      Система управління навчанням Moodle володіє досить потужним інструментарієм для організації роботи з теоретичним матеріалом дистанційного курсу. Вона виступає і як центр створення та акумуляції навчального контенту, і як центр забезпечення інтерактивної взаємодії між учасниками навчального процесу. Адже просте перетворення текстів лекцій, підручників, навчальних посібників в електронні аналоги не вирішує проблеми, а лише ускладнює процес дистанційного навчання, оскільки при цьому змінюється лише форма доставки навчальних матеріалів [2].

      Перш за все до інструментів, які дозволяють організувати подання теоретичного матеріалу в середовищі LMS Moodle відносять ресурси «Книга», «Сторінка», «Гіперпосилання», «Файл», «Пояснення». Але робота студентів з цими модулями в основному зводиться до пасивного сприйняття інформації і не потребує активних дій по відношенню до неї.

      Зовсім інший підхід до організації вивчення теоретичної інформації реалізується за допомогою елемента «Лекція», в основу роботи якого покладено теорію циклічного програмованого навчання. Ця теорія передбачає вивчення навчальної інформації певними дозами, що є логічно завершеними, зручними і доступними для цілісного сприйняття. У викладача є можливість запрограмувати траєкторію вивчення матеріалів як однієї, так і декількох тем курсу, і, що особливо важливо, забезпечити проміжний контроль їх засвоєння.

      При цьому, як при застосуванні ресурсів LMS Moodle («Книга», «Сторінка»), так і у випадку використання елементу «Лекція», подання теоретичного контенту відбувається у вигляді тексту, робота з яким потребує активізації пізнавальних процесів уваги, сприйняття та мислення. Аналіз робіт Н.В. Басової, Л. Бабак, О.Ю. Уварова [3, 4, 5] та інших фахівців з питань сучасної педагогіки та педагогічного дизайну дозволив сформулювати основні вимоги до організації текстової інформації як теоретичного компоненту дистанційного курсу:

      • дотримання оптимального об’єму, рівня складності та логіки подання навчальної інформації;
      • забезпечення «негласної» присутності викладача у курсі через звернення уваги на найважливіші положення в тексті, коментарі, проблемні запитання;
      • використання візуального структурування теоретичного контенту шляхом використання піктограм та спеціального оформлення шрифтів (напівжирний, курсив, підкресленний тощо);
      • супровід друкованого тексту наочністю (візуалізація інформації);
      • застосування колірної гами з врахуванням вікових особливостей сприймання кольору студентами;
      • урізноманітнення варіантів подання тексту, використання засобів підтримки та повернення уваги;
      • наповнення тексту емоціями за рахунок семантичного конструювання речень і визначення необхідних акцентів та наголосів.

      Крім того забезпечити роботу над теоретичними матеріалами курсу викладач може за допомогою таких інтерактивних елементів LMS Moodle, як «Глосарій», «Форум», «WiKi», «Зовнішній додаток», «Пакет Scorm». В таблиці наведено приклади задач, які можна вирішувати під час опрацювання теоретичної інформації в дистанційному курсі з використанням елементів LMS Moodle.

      Таблиця 1

      Використання елементів LMS Moodle

      для організації роботи з теоретичними матеріалами курсу

      Спосіб опрацювання теоретичного контенту

      Елемент LMS Moodle, що використовується

      Створення термінологічного словника до теми (розділу) курсу

      Глосарій

      Пошук та (або) обговорення відповіді на проблемні питання, поставлені викладачем до фрагменту теоретичного матеріалу

      Глосарій, Форум

      Пошук альтернативних трактувань (думок, висловів тощо) до понять теми, що вивчається

      Глосарій, Форум, WiKi

      Організація взаємоконтролю та самоконтролю знань з теоретичних питань теми

      Форум, WiKi

      Встановлення відповідності між взаємопов’язаними об’єктами теми

      Пакет Scorm (наприклад, дидактична гра)

      Формулювання класифікаційних ознак або безпосередня класифікація об’єктів (понять) вивчення

      Глосарій, Зовнішній додаток (наприклад, Mind maps)

      Прогнозування результатів взаємодії об’єктів

      Пакет Scorm (наприклад, дидактична гра), Зовнішній додаток (наприклад, Fishbone )

       

      Ми далекі від думки, що у разі використання інструментів LMS Moodle якісне вивчення теоретичного матеріалу в дистанційному курсі забезпечується автоматично. Проте, якщо їх застосування методично обгрунтоване і базується на  сучасних педагогічних методиках (робота в малих групах, дискусії, турніри, диспути, навчання як систематичне дослідження, мозковий штурм, ділові та імітаційні ігри, ситуаційні вправи та завдання, проблемне навчання тощо), то значно зростає інтерактивність дистанційного курсу, і завдяки цьому підвищується якість засвоєння теоретичної інформації студентами.

      Список використаних джерел

      1. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання та умови застосування / В.М.Кухаренко, О.В.Рибалко, Н.Г. Сиротенко . – Х., 2002. – 320с.
      2. Полат Е.С, Моисеева М.В., Петров А.Е. Педагогические технологии дистанционного обучения / Под ред. Е.С.Полат. — М., "Академия", 2006
      3. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. Феникс.  Ростов-на-Дону. 2000. – 416 с.
      4. Л. Бабак. Методы преподавания c современной педагогической точки зрения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://resources.krc.karelia.ru/krc/doc/publ2010/water_area_082-98.pdf
      5. Уваров А.Ю. Педагогический дизайн  / А.Ю. Уваров // Информатика. – 2003. – №30.